Минулого року обсяг світової торгівлі перевищив «рекордну» позначку в 35 трлн доларів США, оскільки попит на продукти, пов’язані зі штучним інтелектом (ШІ), залишався ключовим рушієм торгівлі товарами, попри геополітичну нестабільність.

Згідно зі звітом органу ООН, що займається питаннями торгівлі та розвитку, світова економіка цього року виявилася стійкішою, ніж очікувалося, — попри конфлікт на Близькому Сході, стрімке зростання цін на нафту та посилення інфляції.

За оцінками Конференції ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД), у 2026 році торгівля товарами та послугами зросте приблизно на 4%, що свідчить про «незначне сповільнення» порівняно з показником 4,4%, зафіксованим минулого року.

Це зумовлено подальшим розвитком цифрової інфраструктури та інфраструктури для ШІ, причому центри обробки даних (дата-центри) виступають «джерелом динамічного зростання».

Прогноз на 2026 рік виявився оптимістичнішим за травневі оцінки, коли організація попереджала, що зростання світової торгівлі товарами може сповільнитися до 1,5–2,5% у поточному році.

У нинішньому звіті зазначається, що у 2026 році світова торгівля товарами, ймовірно, зросте на 4,5–5%, що відповідає темпам зростання минулого року.

Водночас у ЮНКТАД припускають: якщо попит на продукти, пов’язані зі штучним інтелектом, знизиться, то у 2027 році темпи зростання торгівлі послугами можуть перевищити показники торгівлі товарами.

Нещодавно ЮНКТАД оприлюднила звіт, присвячений торгівлі послугами. У ньому наголошується, що, оскільки послуги дедалі ширше використовуються в усіх секторах економіки, їх слід розглядати як критично важливий елемент для експорту товарів.

Поки що прогнози щодо економічної фрагментації здебільшого не справдилися, а «нові торговельні моделі та виробничі мережі» створюють можливості для країн, що розвиваються.

Як зазначає ЮНКТАД (UNCTAD), попри невизначеність у політиці та підвищений рівень геополітичних ризиків, спричинений конфліктом на Близькому Сході, «сприйняття ризиків зменшилося, оскільки особи, які приймають рішення, адаптуються до нових реалій».

Водночас у звіті зазначається, що за загальною картиною стійкості ховаються значні відмінності між країнами.

Розрив між ринками країн, що розвиваються, та розвиненими ринками зростає: лише деякі економіки Азії, що стрімко розвиваються — зокрема Китай та Індія, — наближаються до середнього показника ВВП на душу населення, характерного для розвинених країн.

Якщо ж виключити ці економіки з аналізу, то середній показник ВВП на душу населення в країнах, що розвиваються, продовжує віддалятися від відповідних показників розвинених економік.

Згідно з прогнозами, у 2026 році на частку Азії припадатиме 59% світового зростання ВВП, причому основна частина цього зростання зосереджена у Східній Азії.

«Лише деякі економіки отримують вигоду від буму штучного інтелекту, а цей розрив посилює давні структурні проблеми: фінансіалізацію, нерівність, скорочення фіскального простору та зміну клімату», — йдеться у звіті.

Очікується, що цього року економіки країн, що розвиваються, зростуть на 4% (порівняно з 4,7% минулого року), що свідчить про те, що глобальна стійкість є «крихкою та нерівномірною». Прогнозується, що у 2026 році ВВП розвинених економік зросте лише на 1,6%, проте це зростання відбуватиметься на вищій базі порівняння.

Очікується, що у 2026 році світовий ВВП зросте на 2,6% — після трьох років стабільного зростання на рівні 2,9%.

«За винятком кількох азійських економік, більшість країн “Глобального Півдня” дедалі більше відстають», — зазначається у звіті.

ЮНКТАД пояснює це явищем «геоекономіки», яке визначається як «використання державами торгівлі, фінансів і технологій для досягнення стратегічних цілей — насамперед у тих секторах, які вони вважають критично важливими для національної безпеки та технологічного лідерства».

До таких належать життєво важливі сектори та товари, зокрема напівпровідники та інфраструктура для штучного інтелекту. Геоекономіка характеризується «розмиванням меж між економічною та національною безпекою», зростанням впливу геополітики на формування торговельних мереж, а також зменшенням ролі «інституційних стабілізаторів у межах багатосторонньої системи».

Унаслідок цього традиційний шлях, яким економіки, що розвиваються, досягали вищих рівнів доходів — через індустріалізацію, торгівлю товарами та інтеграцію в глобальні ланцюги створення вартості, — став менш надійним, пояснив Педро Мануель Морено, виконувач обов’язків генерального секретаря ЮНКТАД.

Натомість, можливості для зростання зараз є у секторах з вищою вартістю, таких як штучний інтелект та чисті технології, але бар’єри для входу в ці сектори високі.

«Розвинені економіки отримують близько 70% інвестицій у нові проекти у всіх них, крім критично важливих корисних копалин, де економіки, що розвиваються, лідирують, але намагаються додати вартість», – зазначив Морено.

Однак, деякі економіки Глобального Півдня «стають регіональними опорними силами, розширюючи торговельну інтеграцію на нові фінансові ініціативи», – сказав Морено.

Це включає розширення Бразилією Pix, системи миттєвих платежів, по всій Південній Америці. Ці ініціативи можуть «розширити можливості національної політики» та дати економікам, що розвиваються, шанс взяти на себе ініціативу у переосмисленні регіонального співробітництва, заявила ЮНКТАД.