ICMA: скасування обмежень на європейські репо-операції підвищить конкурентоспроможність банків


Міжнародна асоціація ринків капіталу (ICMA) опублікувала новий документ з висловленням позиції щодо конкурентоспроможності банківської справи ЄС напередодні прийняття законодавства, підкреслюючи важливу роль банків у підтримці глибших, ліквідніших та стійкіших європейських ринків боргового капіталу.

У документі стверджується, що конкурентоспроможність банківської справи та розвиток ринку капіталу слід розглядати як єдиний політичний виклик. Банки відіграють центральну роль в андеррайтингу облігацій, маркетмейкінгу, хеджуванні та фінансуванні репо, проте дублюючі регуляторні вимоги можуть обмежувати їхню здатність підтримувати цю діяльність.

ICMA закликає політиків вирішити проблему дублюючих регуляторних обмежень і таким чином допомогти збільшити корисну ємність балансу банків для маркетмейкінгу, андеррайтингу та фінансування репо, зберігаючи при цьому надійні пруденційні запобіжні заходи.

Реформи повинні будуватися навколо трьох пріоритетів: масштаб, простота та ємність. Її рекомендації включають:

– Зміцнення маркетмейкінгу та андеррайтингу облігацій шляхом усунення регуляторних обмежень на здатність банків ефективно використовувати баланси.

– Підвищення глибини, ефективності та стійкості ринків репо шляхом більш чутливих до ризику пруденційних вимог та покращення управління заставою.

– Спрощення та узгодження регулювання шляхом зменшення непотрібного дублювання, покращення міжнародної узгодженості та усунення бар’єрів для транскордонної ринкової діяльності.

Щодо репо, ICMA заявила, що Європейська Комісія повинна:

– запровадити більшу чутливість до ризиків у Стандартизованому підході до операцій з фінансування цінних паперів, включаючи визнання ефективного терміну погашення та юридично забезпеченого неттінгу;

– сприяти міжпродуктовому неттінгу та управлінню ризиками на рівні портфеля;

– переглянути пруденційний підхід до банків-спонсорів та клірингових агентів;

– усунути непропорційні бар’єри для більшого централізованого клірингу банками та небанківськими установами, уникаючи при цьому демотиваційних факторів для банків-спонсорів, агентів та клірингових банків-клірингових клієнтів;

– переглянути підхід до коефіцієнта ліквідності (LCR) для відкритих зворотних репо, що можуть бути припинені за контрактом; 

-та оцінити сукупний вплив вимог до капіталу, левериджу та ліквідності на здатність банків здійснювати посередницькі репо.