ING та PGGM уклали угоду про розподіл кредитних ризиків за портфелем проектного фінансування обсягом 5 млрд євро


Банк ING уклав угоду про розподіл кредитних ризиків із нідерландською компанією з управління пенсійними інвестиціями PGGM. Угода охоплює портфель кредитів на проектне фінансування обсягом 5 млрд євро, що дозволяє банку зменшити обсяг утримуваних кредитних ризиків і створити додатковий ресурс для нового кредитування.

PGGM бере участь в угоді від імені нідерландського пенсійного фонду PFZW, активи якого забезпечують пенсійні виплати працівникам сфери охорони здоров’я та соціального забезпечення Нідерландів.

Ця угода, що отримала назву Linden-1, стала для ING першою масштабною операцією з передачі значних ризиків (Significant Risk Transfer), що стосується активів проектного фінансування.

Базовий портфель складається з кредитів, виданих підрозділом корпоративного та інвестиційного банкінгу (Wholesale Banking) ING у Європі, на Близькому Сході, в Африці та Азійсько-Тихоокеанському регіоні; більшість профінансованих проектів безпосередньо сприяють переходу до екологічно чистої енергетики (енергетичному переходу).

До портфеля входять кредитні зобов’язання, що перебувають в управлінні команд банку, які займаються фінансуванням у сферах енергетики, технологій, медіа, телекомунікацій, охорони здоров’я та інфраструктури.

Згідно з умовами угоди, ING розподіляє з PGGM частину кредитного ризику, пов’язаного з базовим портфелем.

Це відрізняється від прямого продажу кредитів на суму 5 млрд євро або залучення нового фінансування в такому ж обсязі. Оголошена цифра відображає розмір базового портфеля, а не суму капіталу, переданого інвестору.

Угоду було структуровано відповідно до критеріїв Європейського Союзу щодо простих, прозорих і стандартизованих (STS) операцій із сек’юритизації.

У банку ING зазначили, що ця угода забезпечує вивільнення капіталу, підвищуючи ефективність розподілу регулятивного капіталу під кредитні операції.

Банки можуть використовувати механізми передачі значних ризиків для зменшення обсягу кредитних зобов’язань, що залишаються на їхньому балансі, з дотриманням відповідних регуляторних вимог.

Це дозволяє збільшити можливості для кредитування без необхідності продажу відповідних клієнтських кредитів.

Угода також передбачає механізм, що дозволяє ING додавати нові кредити, які відповідають встановленим критеріям, потенційно розширюючи базовий портфель із часом.

Точний обсяг переданого кредитного ризику, умови участі інвестора, цінові параметри чи сума вивільненого капіталу не розголошувалися.

Для PGGM та PFZW ця структура забезпечує доступ до кредитних активів, пов’язаних із проектами розвитку інфраструктури та енергетичного переходу. Для ING ця угода розширює участь інституційних інвесторів у портфелі проектного фінансування, водночас зберігаючи за банком роль ініціатора угод та відповідальність за управління відносинами з клієнтами.

Хоча базовими активами тут виступають кредити в межах проектного фінансування, а не дебіторська заборгованість за торговельними операціями, ця транзакція ілюструє зростаюче значення механізмів розподілу ризиків за участі інституційних інвесторів. Такі структури дозволяють банкам нарощувати обсяги фінансування, не утримуючи всі кредитні ризики виключно на власному балансі.