Зростання використання послуг у всіх секторах економіки свідчить про те, що їх слід розглядати як критично важливий елемент експорту товарів, йдеться у звіті підрозділу ООН з питань торгівлі та розвитку.

Конференція ООН з торгівлі та розвитку (UNCTAD) встановила, що підприємства різних галузей дедалі частіше інтегрують послуги у свою продукцію, навіть якщо традиційно вони експортують матеріальні товари.

Бізнес-моделі також зазнають змін: компанії прагнуть «поєднувати послуги зі своїми товарами» або переходити до продажу послуг, пов’язаних із товарами (наприклад, укладання контрактів на технічне обслуговування).

У період з 2015 по 2025 рік частка послуг у світовому експорті зросла на чотири відсоткові пункти — до 27%.

Протягом останнього десятиліття експорт послуг також зростав швидше за експорт товарів, збільшуючись у середньому на 6,7% щороку. У 2025 році обсяг експорту послуг зріс на 8,3%.

Частково це зумовлено розвитком послуг, що надаються в цифровому форматі; за оцінками UNCTAD, це «сегмент світової торгівлі, що зростає найшвидше». До них належать послуги, які можна «надавати дистанційно через комп’ютерні мережі», наприклад, фінансові та страхові послуги.

Роль нематеріальних видів економічної діяльності означає, що тепер їх «слід розглядати не лише як окремий сектор, а й як важливий ресурс для виробництва та експорту товарів», зазначають в UNCTAD.

«Якість, вартість і доступність послуг безпосередньо впливають на конкурентоспроможність та участь у глобальних ланцюгах доданої вартості в усіх секторах економіки».

Водночас країни, що розвиваються, отримали від цього нерівномірну вигоду: експорт послуг із цих країн зростав лише на 3% на рік.

У звіті зазначається, що «недостатній рівень зв’язку, висока вартість транскордонних платежів і дефіцит кваліфікованих кадрів», а також брак даних для оцінки впливу послуг на торгівлю загалом, є перешкодами, з якими стикаються економіки, що розвиваються. Частка послуг, що надаються в цифровому форматі, у країнах, що розвиваються, є значно меншою: вони становлять лише 16% від загального обсягу експорту послуг, тоді як у розвинених країнах цей показник у 2024 році сягає 61%.

Згідно зі звітом, це зумовлено не лише слабшим рівнем підключення до мережі, а й «розбіжностями в структурі експорту»: країни, що розвиваються, покладаються на «традиційні послуги, такі як транспорт і туризм», а не на цифрові послуги.

Також зазначається, що штучний інтелект (ШІ) може поглибити розрив між країнами, оскільки наразі менш як третина країн, що розвиваються, ухвалили національні стратегії у сфері ШІ.

В UNCTAD також зауважили, що багатосторонні правила не встигають за розвитком цифрової торгівлі, а укладання регіональних і двосторонніх угод призвело до ускладнення регуляторного середовища.

«Країнам, що розвиваються, потрібні якісніші дані, потужніша цифрова інфраструктура та більший потенціал для формування нових правил», — йдеться у звіті.

«Для реалізації потенціалу розвитку торгівлі послугами необхідні дії за трьома напрямами: покращення якості даних, зміцнення цифрової інфраструктури та більш інклюзивна міжнародна співпраця».

Учасники нещодавнього круглого столу в Сінгапурі обговорювали, чому торгівля послугами може стати наступною великою ринковою можливістю.

Один із банкірів назвав торгівлю послугами «сферою, що демонструє реальне зростання, але потенціал якої для бізнесу більшість банків недооцінює».

Раніше цього року ЮНКТАД (UNCTAD) оприлюднила дані, згідно з якими у 2026 році очікується уповільнення темпів зростання торгівлі товарами на 3,2 відсоткового пункту порівняно з минулим роком.

За словами дослідників, це зумовлено невизначеністю у сфері торгівлі та геополітичною напруженістю, що негативно впливають на ланцюги постачання, морські перевезення та інвестиційні рішення.