У першому півріччі Європа інвестувала 9 мільярдів євро в нові вітроенергетичні проєкти.

Європа прямує до рекордного року за обсягами введення в експлуатацію вітроенергетичних потужностей: у першому півріччі 2026 року цей показник зріс на 30% завдяки стрімкому розвитку в Німеччині та активізації діяльності на низці інших ринків.

За даними асоціації WindEurope, протягом перших шести місяців року в Європі було встановлено 8,8 ГВт нових вітроенергетичних потужностей (для порівняння: у той самий період 2025 року цей показник становив близько 6,8 ГВт). Нові турбіни здатні виробляти достатньо електроенергії для забезпечення потреб близько 7 мільйонів європейських домогосподарств, а також дозволяють замістити імпорт викопного палива в обсягах, еквівалентних приблизно 25 танкерам зі скрапленим природним газом на рік.

Наразі WindEurope прогнозує, що загальний обсяг нових потужностей у Європі за 2026 рік сягне 24 ГВт, чому сприятимуть активніші будівельні роботи в літні місяці. Галузева асоціація очікує, що у 2030-х роках ринок рухатиметься до щорічних показників введення потужностей на рівні близько 30 ГВт.

На частку Німеччини припало 3,4 ГВт потужностей, введених в експлуатацію в першому півріччі, що становить майже 40% від загального приросту в Європі. У країні було введено в експлуатацію понад 500 турбін, зокрема 423 наземні та 84 морські установки. Бельгія додала ще 60 МВт.

Ширші дані WindEurope свідчать, що друге місце за обсягом нових потужностей у першому півріччі посіла Велика Британія (789 МВт), за нею йде Іспанія (612 МВт). Також значно зросли темпи встановлення обладнання в Данії, Польщі, Португалії та Франції, а Україна додала понад 400 МВт, попри тривалу війну.

Наземна вітроенергетика залишається домінуючою технологією. Із загального обсягу 8,8 ГВт, встановленого в Європі, 6,5 ГВт (або 74%) припало на наземні вітроелектростанції, тоді як до енергомережі було підключено 2,3 ГВт нових морських потужностей. На частку ЄС припав 7,1 ГВт із загального приросту потужностей за перше півріччя.

Наразі загальна встановлена ​​потужність вітроенергетики в Європі перевищує 311 ГВт, зокрема 270,5 ГВт — наземні та 40,9 ГВт — морські установки. На частку ЄС припадає майже 252 ГВт із цього загального обсягу, зокрема 228,4 ГВт — на наземні та 23,2 ГВт — на морські потужності.

Інвестиційна діяльність також формує портфель проєктів, введення яких в експлуатацію заплановано на найближчі роки.

У першій половині 2026 року Європа залучила 9 млрд євро на нові вітроенергетичні проєкти, забезпечивши фінансування майбутніх потужностей обсягом 5,2 ГВт. Згідно з осіннім звітом асоціації WindEurope за 2026 рік, близько 4,5 ГВт із цього обсягу припадає на наземні проєкти, а 0,6 ГВт — на морські.

Крім того, протягом перших шести місяців року уряди надали підтримку вітроенергетичним потужностям загальним обсягом 17,2 ГВт; цей обсяг розподілився майже порівну між наземними (8,8 ГВт) та морськими (8,4 ГВт) проєктами. WindEurope очікує, що в другій половині року уряди оголосять тендери на підтримку проєктів потужністю понад 24 ГВт, причому, за вересневими оцінками, потенційний додатковий обсяг аукціонів становитиме близько 26 ГВт.

Якщо ці тендери відбудуться згідно з планом, то за підсумками 2026 року обсяг нових вітроенергетичних потужностей, розподілених через державні аукціони, перевищить показники будь-якого попереднього року.

Водночас обсяги твердих замовлень на вітротурбіни дещо знизилися. У першій половині року європейські девелопери замовили турбіни сумарною потужністю 10,6 ГВт (7,8 ГВт для наземних проєктів і 2,8 ГВт для морських). Цей показник на 12% менший за обсяг замовлень у 12 ГВт, зафіксований за аналогічний період 2025 року.

WindEurope попередила, що різке прискорення будівництва не означає, що структурні проблеми галузі вирішено.

Дозволи залишаються найнагальнішою проблемою. Німеччина схвалила понад 9 ГВт нових наземних вітрових потужностей протягом першої половини 2026 року, що поставило країну на шлях до ще одного рекордного року видачі дозволів після реформ, які прискорили схвалення проектів.

Інші великі ринки рухаються у протилежному напрямку. WindEurope заявила, що обсяги дозволів знизилися в Іспанії, Франції, Великій Британії, Італії та Ірландії, що створює невизначеність щодо того, чи можна підтримувати сьогоднішні вищі рівні встановлення після завершення проектів, які вже перебувають на стадії розробки.

Генеральний директор WindEurope Тінне Ван дер Стратен заявила, що 2026 рік може стати рекордним для вітроенергетики, але попередила, що цей імпульс не можна сприймати як належне.

Вона сказала, що урядові рішення щодо дозволів, аукціонів, електромереж та електрифікації протягом наступних місяців визначатимуть, чи зможе Європа підтримувати поточне нарощування, використовуючи енергетику вітру для зміцнення економічної стійкості.

Потужність електромережі є ще одним серйозним обмеженням для майбутнього розширення.

У червні WindEurope заявила, що понад 500 ГВт перспективних потужностей вітрової енергетики очікують на схвалення підключення до мережі по всій Європі. Асоціація закликала до швидшого видачі дозволів, більш скоординованого планування європейської мережі та заходів щодо усунення проектів, які займають черги на підключення без реальних перспектив будівництва.

Європейська комісія також визначила розвиток мережі та отримання дозволів як основні перешкоди для розгортання відновлюваної енергетики. Запропонований нею Пакет мереж має на меті спростити отримання дозволів на інфраструктуру передачі та розподілу, зберігання та проекти з відновлюваної енергетики, одночасно посилюючи транскордонне планування.

За даними Комісії, завершення проектів з виробництва електроенергії в деяких частинах Європи може тривати до 10 років, причому в деяких випадках отримання дозволів становить понад половину цього періоду. Сам процес отримання дозволів на відновлювану енергетику може тривати до дев’яти років у деяких юрисдикціях.

Цей розрив між проектами генерації та інфраструктурою, необхідною для їх підключення, стає все більш важливим, оскільки все більше вітрових та сонячних потужностей потрапляє до європейської енергосистеми.

WindEurope прогнозує, що в період з 2026 по 2030 рік у Європі буде введено в експлуатацію додаткові вітрові потужності обсягом 148 ГВт (включно з 8,8 ГВт, вже встановленими в першій половині поточного року).

Очікується, що на частку ЄС припаде близько 111 ГВт із цього обсягу розширення, тобто в середньому приблизно 22 ГВт нових потужностей щороку. Згідно з поточним прогнозом асоціації, до 2030 року загальна потужність вітроенергетики в Європі сягне близько 436 ГВт, зокрема 342 ГВт — у країнах ЄС.

За оцінками WindEurope, за такого сценарію до кінця десятиліття вітроенергетика забезпечуватиме близько 27% потреб ЄС в електроенергії.

Це свідчить про значне зростання порівняно з поточною ситуацією на ринку, однак показник залишається нижчим за попередні амбітні цілі, пов’язані із загальноєвропейськими завданнями у сфері відновлюваної енергетики.

Переглянута Директива ЄС про відновлювані джерела енергії встановлює обов’язкову ціль: до 2030 року частка відновлюваних джерел у споживанні енергії має становити щонайменше 42,5%, із прагненням досягти рівня 45%.

Раніше Європейська комісія оцінювала, що для досягнення цілей на 2030 рік потужність європейської вітроенергетики має зрости до понад 500 ГВт.

Прискоренню темпів розвитку у 2026 році передував рік активнішого інвестування та нарощування потужностей.

У 2025 році в Європі було введено в експлуатацію нові вітроенергетичні потужності обсягом 19,1 ГВт, завдяки чому загальна встановлена ​​потужність сягнула 304 ГВт. Із цього обсягу 17,2 ГВт припало на наземні вітроелектростанції, а 2 ГВт — на морські. Найбільший внесок зробила Німеччина (5,7 ГВт), за нею йдуть Туреччина (2,1 ГВт) та Швеція (1,8 ГВт).

Обсяг інвестицій у 2025 році сягнув 45 млрд євро; ці кошти забезпечили фінансування проєктів загальною потужністю 20,9 ГВт, реалізація яких запланована на наступні роки.

Показники сектору морської вітроенергетики були значно скромнішими: у 2025 році до мережі підключили лише 2 ГВт потужностей, що стало найнижчим річним показником із 2016 року. Асоціація WindEurope пояснює цей спад затримками в будівництві та зазначає, що частина відкладених потужностей перейшла на 2026 рік, що частково пояснює вищі показники першої половини поточного року.

Обсяг нових морських вітроенергетичних потужностей, введених в експлуатацію лише за першу половину 2026 року (2,3 ГВт), вже перевищив показник за весь 2025 рік.

Розширення вітроенергетики в Європі є частиною ширших зусиль, спрямованих на зменшення залежності від імпортного викопного палива та збільшення обсягів електроенергії, виробленої всередині країни.

У межах національних планів відновлення та стійкості заходи ЄС мали забезпечити до 2026 року підтримку додаткових потужностей відновлюваної енергетики обсягом близько 60 ГВт (зокрема понад 15 ГВт морської вітроенергетики), а також сприяти модернізації приблизно 14 000 кілометрів ліній електропередачі та розподільчих мереж.

Європейський план дій у сфері вітроенергетики також зосередив увагу на таких питаннях, як прискорення видачі дозволів, удосконалення механізмів проведення аукціонів, доступ до фінансування, розвиток ланцюга постачання обладнання та підготовка кадрів.

WindEurope стверджує, що нарощування обсягів вітрогенерації може зміцнити як промислову конкурентоспроможність, так і енергетичну безпеку завдяки зменшенню залежності від імпортного палива та забезпеченню бізнесу ширшим доступом до електроенергії власного виробництва.

Асоціація зазначає, що частка електроенергії в загальному енергоспоживанні Європи досі становить менше чверті, що створює додатковий виклик для розробників вітроенергетичних проєктів: адже для нових генеруючих потужностей зрештою необхідне зростання попиту з боку промисловості, транспорту та сектору опалення.

Тому галузь закликає уряди супроводжувати прискорення будівництва вітрових електростанцій реформами в ширшій електросистемі.

WindEurope закликає до повного впровадження правил ЄС щодо видачі дозволів, швидшого завершення Пакета ЄС щодо мереж, більшого використання доходів від торгівлі викидами для підтримки електрифікації промисловості та обов’язкової цілі щодо відновлюваної енергії на 2040 рік.

Вона також виступає за ширше використання двосторонніх контрактів на різницю в аукціонах вітрової енергетики, стверджуючи, що передбачувані рамки доходів можуть знизити витрати на фінансування та полегшити фінансування проектів.

Нещодавній досвід Німеччини став центральним прикладом у цих дебатах. WindEurope заявила, що країна дозволила 21 ГВт нових наземних вітрових електростанцій протягом 2025 року, тоді як нещодавній німецький наземний аукціон був значно перепропонований і приніс середню присуджену ціну 51 євро за мегават-годину.