Деномінація витрат на торговельне фінансування в юанях може забезпечити «негайний вплив на кінцевий результат» для корпорацій, оскільки їхня експозиція до валюти зростає, заявила Standard Chartered.

Хоча багато компаній мають «значну» експозицію в юанях у своїх ланцюгах поставок, це ще не відображено в системах корпоративного фінансування та казначейства, як показало останнє дослідження банку щодо інтернаціоналізації юаня.

Оскільки процентні ставки в юанях «структурно нижчі» за ставки в доларах США, корпорації можуть заощаджувати до 2% щорічно, якщо перейдуть на юані для свого торговельного фінансування, повідомив кредитор.

Опитування Standard Chartered, проведене серед майже 300 корпорацій у кількох секторах, показало, що 23% їхнього сукупного доходу та 25% їхніх витрат мають експозицію в юанях.

На Китай зараз припадає понад 15% світової торгівлі. Згідно з даними трекера юанів Swift, станом на грудень 2025 року ця валюта була п’ятою за кількістю використовуваних валют для глобальних платежів.

За даними Standard Chartered, офшорна ліквідність також досягла рекордного рівня, а Bloomberg повідомив, що облігації, деноміновані в юанях, випущені за межами материкового Китаю, відомі як облігації «дім-сам», досягли 850 млрд юанів на кінець 2025 року.

Але лише 14% корпоративного боргу деноміновано в юанях, що, за словами Standard Chartered, залишає «постійний розрив між операційним ризиком та валютою фінансування». У 2025 році лише 3,1% глобальних платежів та 1,9% світових валютних резервів було здійснено у цій валюті.

«Цей розрив дедалі більше проявляється як структурний дисбаланс: доходи та витрати часто пов’язані з Китаєм, тоді як фінансування, ліквідність та управління ризиками залишаються зосередженими в інших валютах, що призводить до неефективності та зростання стратегічного ризику з часом», – йдеться у звіті.

За словами кредитора, юань вступає в нову фазу, і казначейства повинні переосмислити його як основну валюту. Після того, як валюти інтегруються в торгівлю, платежі та ринки капіталу, їхня «міжнародна роль, як правило, зберігається навіть за умов геополітичної напруженості чи переорієнтації політики».

Не дивно, що такі місця, як Гонконг та Південна Корея, пережили найпросунутіші стадії інтеграції юаня.

У цих регіонах «юань тепер може бути розгорнутий у великих масштабах – не лише для врегулювання торгівлі, але й для фінансування операцій, управління ліквідністю та інтеграції валютного та процентного ризиків у рамках казначейства», – зазначається у звіті.

Для країн АСЕАН у Південно-Східній Азії впровадження було зумовлене ланцюгом поставок, тоді як на Близькому Сході та в деяких частинах Африки використання юаня зосереджено в енергетичних та інфраструктурних торговельних коридорах.

Нещодавно повідомлялося про зростання зв’язків між країнами Ради співробітництва арабських держав Перської затоки та Азією, включаючи зростання використання юаня.

У Латинській Америці впровадження юаня зосереджено навколо товарних коридорів, йдеться у звіті, де експортери отримують юань за продаж до Китаю та використовують виручені кошти для імпорту китайських товарів.

Бразилія є найрозвиненішим ринком у регіоні, тоді як виставлення рахунків-фактур у юані за китайський імпорт до Аргентини швидко зростає.

У Європі Standard Chartered зазначила, що використання юаня є радше стратегічним, ніж оптовим, з особливим акцентом на сталому та перехідному фінансуванні.