Глобальний державний борг зріс до рекордного рівня в 102 трлн доларів у 2024 році, що на 7,36 відсотка більше, ніж у попередньому році, повідомляє провідний орган ООН. 

Майже третина цієї суми — або 31 трлн доларів-припадає на країни, що розвиваються, йдеться в публікації «світ боргу 2025» Управління ООН з торгівлі та розвитку. 

Показник боргу зріс з 97 трлн доларів у 2023 році та з 90 трлн доларів у 2021 та 2022 роках, що підкреслює постійне прискорення суверенних запозичень. 

Дані надійшли всього через кілька місяців після того, як Міжнародний валютний фонд спрогнозував більш різке зростання рівня заборгованості, прогнозуючи зростання на 2,8 процентних пункту в 2025 році, в результаті чого глобальний державний борг перевищить 95 відсотків валового внутрішнього продукту. 

У своїй доповіді ЮНКТАД заявила: «Державний борг може мати життєво важливе значення для розвитку. Уряди використовують його для фінансування витрат, захисту та інвестування у своїх людей та прокладання шляху до кращого майбутнього».

У ньому також сказано: «Однак, коли державний борг надмірно зростає або його витрати перевищують його вигоди, він стає важким тягарем. Саме це відбувається сьогодні у всьому світі, що розвивається». 

У звіті ЮНКТАД підкреслюється, що державний борг в країнах, що розвиваються з 2010 року зростав в два рази швидше, ніж в країнах з розвиненою економікою. 

Регіональний розподіл боргу показує, що на Азію та Океанію припадає 24 відсотки світового обсягу, за ними йдуть Латинська Америка та Карибський басейн з 5 відсотками та Африка з 2 відсотками. 

«Тягар цього боргу значно варіюється в залежності від ціни і терміну погашення боргового фінансування, до якого країни мають доступ, і ще більше посилюється нерівністю, закладеною в міжнародній фінансовій архітектурі», — йдеться в звіті ЮНКТАД. 

У звіті також зазначається, що країни, що розвиваються, в даний час стикаються з високою і зростаючою вартістю зовнішнього державного боргу, причому половина цих країн виплачує не менше 6,5 відсотка експортних доходів на обслуговування зовнішнього боргу в 2023 році. 

Країни, що розвиваються, витратили 487 мільярдів доларів на обслуговування зовнішнього державного боргу протягом цього 12-місячного періоду.

Крім того, половина країн, що розвиваються виділяє не менше 8,6% своїх державних доходів на обслуговування зовнішнього боргу — майже вдвічі більше, ніж 4,7%, зафіксовані в 2010 році.

«Ця ситуація залишає менше державних ресурсів, доступних для інвестицій в людський капітал і сталий розвиток, і посилюється погіршенням глобальних економічних перспектив, які підривають збір доходів», — заявила ЮНКТАД. 

Чисті процентні платежі за державним боргом у країнах, що розвиваються, досягли 921 млрд доларів США у 2024 році, що на 10 відсотків більше, ніж у попередньому році. 

ЮНКТАД заявила, що тиск процентних платежів особливо помітний в Африці, Латинській Америці та Карибському басейні, де принаймні половина країн виділяє двозначну частку своїх державних доходів на відсотки. 

Рекордні 61 країни, що розвиваються, спрямували 10 або більше відсотків своїх доходів на виплати відсотків у 2024 році. 

У період з 2021 по 2023 рік Африка витратила 70 доларів США на душу населення на відсотки, перевищивши 63 долари США на душу населення на освіту та 44 долари США на душу населення на охорону здоров’я.

У Латинській Америці та Карибському басейні витрати на відсотки на душу населення досягли 353 доларів США, що трохи нижче 382 доларів США на душу населення на охорону здоров’я та 403 доларів США на освіту. 

Країни, що розвиваються, зіткнулися з чистим відтоком ресурсів другий рік поспіль. 

У 2023 році вони виплатили зовнішнім кредиторам на 25 мільярдів доларів більше за обслуговування боргу, ніж отримали у вигляді нових виплат, що призвело до негативного чистого трансферту ресурсів. 

Загалом 51 країна, що розвивається, зазнала чистого відтоку боргового фінансування, що майже вдвічі більше, ніж у 2010 році, причому більшість постраждалих країн знаходяться в Африці, Азії та Океанії. 

«Вплив цих тенденцій на розвиток викликає серйозну стурбованість, оскільки люди платять за це ціну. Постійно високі процентні ставки, слабкі світові економічні перспективи і підвищена невизначеність мають прямий вплив на державні бюджети», — заявила ЮНКТАД.

Орган ООН додав, що процентні платежі зростають швидше, ніж критично важливі витрати на охорону здоров’я та освіту. 

«У багатьох країнах, що розвиваються, необхідність обслуговування існуючих зобов’язань обмежує витрати в інших ключових сферах, що мають важливе значення для сталого розвитку. В цілому, в країнах, які витрачають на процентні платежі більше, ніж на охорону здоров’я або освіту, проживає в цілому 3,4 мільярда чоловік», — йдеться в звіті. 

Він також стверджує, що високі процентні ставки, слабке глобальне зростання та зростаюча невизначеність стискають державні бюджети. 

«Наслідки є прямими та руйнівними, оскільки люди, особливо вразливі верстви населення, платять ціну», — йдеться у звіті. 

У квітні МВФ попередив, що рівень заборгованості може перевищити оцінки ризику на 2024 рік, якщо доходи і обсяг виробництва впадуть більше, ніж очікувалося, через ослаблення зростання і посилення торгової напруженості. 

Він також зазначив, що геоекономічна невизначеність може підживлювати подальші боргові ризики, особливо за рахунок збільшення витрат на оборону.

У своєму останньому звіті ЮНКТАД додала, що вартість запозичення більшості країн, що розвиваються набагато перевищує вартість запозичення розвинених країн. 

«Регіони, що розвиваються беруть позики за ставками, які в два-чотири рази вище, ніж у США. Це збільшує ресурси, необхідні для виплат кредиторам, що ускладнює для країн, що розвиваються фінансування інвестицій при збереженні стійкості їх боргу», — заявила ЮНКТАД. 

ЮНКТАД підкреслила, що країни, що розвиваються, не повинні бути змушені вибирати між обслуговуванням боргу і суспільним добробутом. 

Підкреслюючи необхідність реформування міжнародної фінансової архітектури, ЮНКТАД заявила, що економічна система повинна бути більш інклюзивною і орієнтованою на розвиток, додавши, що країни, що розвиваються повинні підвищити доступність ліквідності в часи кризи. 

«Цього можна досягти за рахунок більш широкого використання спеціальних прав запозичення, тимчасового призупинення додаткових зборів МВФ, більш широкого доступу до вікон надзвичайного фінансування МВФ, пов’язаних з квотами країн, і більш широкого використання регіональних фінансових угод і регіонального фінансового співробітництва Південь-Південь», — йдеться у звіті.

Країни, що розвиваються, також повинні працювати над розробкою ефективного механізму врегулювання заборгованості, який усуває поточні недоліки. 

Підкреслюючи важливість глобальної координації, ЮНКТАД додала, що необхідно надавати більше і краще пільгового фінансування та технічної допомоги для підтримки країн у вирішенні проблеми високої вартості заборгованості. 

«Світ давно говорить про реформи. Прийшов час перейти від розмов до дій», — заявила ЮНКТАД. 

У червні Світовий банк підтримав цю думку, закликавши до радикальної прозорості заборгованості серед країн, що розвиваються і кредиторів. 

Банк закликав країни запровадити правові та нормативні реформи, які вимагають повного розкриття інформації при підписанні нових кредитних договорів, щоб допомогти запобігти майбутнім кризам.