Оскільки ETF залучають роздрібних інвесторів, переваги приватного кредитування можуть опинитися під загрозою.

Оскільки приватні кредитні інвестиції стають все більш популярними серед роздрібних інвесторів, цей клас активів може втратити ті самі характеристики, які спочатку роблять його привабливим, йдеться в статті співробітників Банку міжнародних розрахунків (БМР).

В опублікованому звіті дослідники БМР вивчають зростання участі роздрібних інвесторів у приватному кредитуванні. За останнє десятиліття частка активів під управлінням роздрібних інвесторів (AUM) в приватних кредитних фондах зросла фактично з нуля до 280 мільярдів доларів США, йдеться в статті.

Це початкове зростання в основному забезпечувалося закритими інвестиційними фондами – компаніями з розвитку бізнесу (BDC) – і, як очікується, продовжуватиме зростати з приходом приватних кредитних ETF на початку цього року, які прагнуть «скористатися популярністю як ETF, так і приватного кредитування».

У статті наголошується, що перші приватні кредитні ETF «обіцяють роздрібним інвесторам більш високу прибутковість від вкладень в неліквідні довгострокові приватні кредити, одночасно надаючи ліквідні акції, які торгуються щодня».

Однак, як попереджають автори, ця невідповідність між фондами, що пропонують щоденну ліквідність, і в той же час володіють переважно неліквідними приватними активами, може становити ризики для інвесторів і фінансової стабільності.

Наприклад, наявність значних, стійких знижок між торговою ціною ETF і вартістю його базових активів може «викликати сумніви в якості і точності оцінки базових активів і привести до збитків для інвесторів», — йдеться в статті.

Ці ризики можна було б пом’якшити шляхом розвитку вторинного ринку приватних кредитів, який сформує поточну ціну цих активів, дозволить швидше коригувати чисту вартість активів фондів і полегшить арбітраж, йдеться в статті.

«Однак залишається відкритим питання, чи не зменшить це переваги приватного кредитування», — пишуть автори.

Зокрема, створення вторинного ринку зажадає більш стандартизованих умов кредитування, що знизить привабливість приватних кредитів для позичальників.

Активний ринок таких кредитів також знизить премію за неліквідність, що залучає інвесторів, йдеться в статті.

Крім того, підвищення прозорості на непрозорому ринку приватного кредитування може підштовхнути менеджерів активів до більш частого коригування вартості своїх приватних активів за ринковою вартістю, що підриває ще одну перевагу приватних активів.

«В цілому, «демократизація» доступу до приватного кредитування може підірвати ті самі фактори, які сприяли його зростанню», — підсумовує стаття.