Річний звіт також свідчить про значне збільшення кількості поглиблених перевірок з міркувань національної безпеки, що проводяться Європейською комісією.

У 2025 році країни ЄС провели на 52% більше процедур перевірки прямих іноземних інвестицій (ПІІ), ніж роком раніше. Абсолютні показники сягнули нового рекордного рівня, оскільки Європейська комісія розширює свою роль у контролі за надходженням інвестицій до країн блоку.

У шостому щорічному звіті про перевірку прямих іноземних інвестицій в ЄС, опублікованому 14 жовтня, зазначається, що у 2025 році уряди країн-членів ЄС оцінили 4773 угоди за участю іноземних інвесторів з погляду національної безпеки. Це стало продовженням тенденції, що розпочалася роком раніше, коли було зафіксовано зростання на 73%.

Зростання показників у 2025 році зумовлене, зокрема, запровадженням механізмів перевірки в чотирьох державах-членах — Болгарії, Хорватії, Греції та Ірландії (останні дві є одними з найбільших реципієнтів ПІІ в ЄС), а також збільшенням кількості угод зі злиття та поглинання (M&A) у межах блоку на 4%.

Однак лише ці фактори не пояснюють повністю приріст у 1637 повідомлень.

«Є чіткі ознаки того, що на рівні держав-членів проводиться більше перевірок», — зазначає Флор Доппен, науковиця (постдокторантка) у Центрі досліджень безпеки та оборони в Брюсселі.

Дані свідчать про те, що інтенсивність перевірок на національному рівні загалом залишилася на рівні попереднього року. 38% угод, про які було повідомлено національним органам, пройшли офіційну процедуру перевірки: 87% із них були схвалені без жодних умов, 9% — схвалені за певних умов, 1% — заборонені, а 3% — відкликані.

Водночас спостерігається посилення контролю на рівні Європейської комісії. Кількість угод, переданих до Комісії в рамках механізму співпраці — який зобов’язує держави-члени звертатися до Брюсселя за консультаціями щодо складних справ, залишаючи при цьому остаточне рішення за національним урядом, — минулого року зросла на 40%: з 477 до 667.

Ще стрімкіше змінилася кількість угод, що потребували поглибленого аналізу з боку Комісії: цей показник більш ніж подвоївся — з 38 у 2024 році до 80 минулого року. «Таке зростання частки справ, що розглядаються в рамках “фази 2”, свідчить про те, що дедалі більше транзакцій оцінюються як такі, що можуть становити загрозу для безпеки та громадського порядку», — зазначається у звіті.

Частка угод, щодо яких Комісія зрештою надала офіційний висновок, залишилася на рівні близько 2%. Водночас Ромен Жирар, юрист брюссельського офісу фірми Covington & Burling, зазначає, що збільшення кількості переданих на розгляд справ свідчить про «зростання ролі Комісії» у процесі перевірки, а також про те, що вона «збирає більше інформації» про угоди, які аналізуються державами-членами.

Це відбувається напередодні розширення ролі Європейської комісії в процесах перевірки угод з погляду національної безпеки — зміни, що набудуть чинності в січні 2028 року відповідно до оновленого Регламенту ЄС про перевірку прямих іноземних інвестицій (ПІІ). Згідно з новими правилами, висновки Брюсселя набудуть більшої ваги: ​​держави-члени будуть зобов’язані обґрунтовувати свою незгоду з оцінкою щодо загроз національній безпеці. Комісія також отримає повноваження ініціювати перевірку угод, про які не було повідомлено через механізм співпраці.

Клеменс Йорк, партнер брюссельського офісу юридичної фірми Dechert, зазначає, що зростання кількості поглиблених розслідувань (так званої «фази 2»), ймовірно, відображає збільшення кількості угод у чутливих секторах. Це узгоджується зі «зміною в активності інвесторів… у бік об’єктів, що володіють матеріальними активами, зокрема в інфраструктурній сфері».

Справді, сектори, які перебувають під найпильнішою увагою Комісії, — це, як і раніше, промислове виробництво та інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ). Це відповідає пріоритету ЄС щодо захисту власної промислової бази та запобігання витоку технологій.

На промислове виробництво припала найбільша частка справ, переданих на розгляд Комісії (27%), а також поглиблених розслідувань (53%). Друге місце посідає сектор ІКТ — на нього припадає по 19% справ на кожному з цих етапів.

Вирішуючи питання про необхідність поглибленого розслідування, Комісія найчастіше бере до уваги використання критичних технологій або наявність критичної інфраструктури.

Водночас Лорі-Енн Грельє, радниця (of counsel) у фірмі Covington & Burling, звертає увагу на «чіткий зсув акценту в бік чутливих даних» як фактора, що вимагає ретельнішої перевірки. У 2025 році саме це стало підставою для 12% поглиблених розслідувань (порівняно з 5% роком раніше).

Підвищена увага до чутливих і персональних даних, які можуть опинитися під загрозою через перехід активів у іноземну власність, є частиною ширшої тенденції в ЄС — враховувати більш абстрактні ризики, пов’язані з прямими іноземними інвестиціями. Грельє також зазначає, що в останньому звіті заборони на угоди обґрунтовуються наявністю «серйозних ризиків, які неможливо мінімізувати». Це м’якший критерій порівняно з поняттям «дуже серйозних загроз», що фігурувало у звіті за минулий рік.

«Це, схоже, свідчить про зниження порогу втручання для узгодження певних зобов’язань (як неформальних, так і офіційних) з боку інвесторів; можливо, це відображає зближення понять національної та економічної безпеки», — додає вона. Трьома найбільшими країнами, з яких надходили звернення до Комісії, залишалися США, Велика Британія та Китай.