Кредитування небанківських організацій, таких як компанії з викупу та приватні кредитні організації, перевищило 1 трильйон доларів.

Як повідомляла Financial Times (FT), ця тенденція відбувається на тлі стурбованості регулюючих органів тим, що зв’язки між банками і їх небанківськими колегами можуть представляти системний ризик.

У звіті, що посилається на дані Fitch Ratings, говориться, що кредити від банків небанківським фінансовим установам (НБФУ) склали приблизно 1,2 трильйона доларів на кінець березня, що на 20% більше, ніж у минулому році, і обумовлено кредитуванням приватних кредитних компаній.

Ці дані показують, що з початку пандемії банківські кредити НБФУ зросли з приблизно 600 мільйонів доларів наприкінці 2019 року до більш ніж 1 трильйона доларів на початку цього року, оскільки підприємства все частіше шукають ПРИВАТНЕ кредитне фінансування.

Однак, додала FT, позичальники, які звертаються за фінансуванням до приватних кредитів і прямим кредиторам, як правило, більш ризиковані і більше закредитовані. Оскільки деякі з цих позик видаються за рахунок коштів, запозичених у банків, існує побоювання, що погана кредитна історія може заразити ширшу фінансову систему.

FT також посилається на звіт Fitch, в якому говориться, що спад в приватному кредитному секторі «навряд чи матиме широкомасштабні наслідки для фінансової стабільності найбільших банків», принаймні в короткостроковій перспективі. Тим не менш, Fitch заявив, що важко повністю оцінити ризики і що «вторинні ефекти важче кількісно оцінити».

Ця новина з’явилася через кілька тижнів після того, як Міжнародний валютний фонд (МВФ) опублікував звіт, в якому зазначено, що більше 40% компаній, які позичали у приватних кредиторів, завершили 2024 рік з негативним грошовим потоком від своєї діяльності.

«Ризик зниження прибутків і проблем з грошовим потоком зріс, з ідіосинкратичними вогнищами ризику в деяких галузях або у позичальників», таких як охорона здоров’я та програмне забезпечення, писав МВФ про прямих кредиторів (DL).

«Ще до введення тарифів майже половина позичальників DL мали негативні вільні операційні грошові потоки, що продовжувало їх залежність від положень про виплати в натуральній формі і реструктуризацій зі зміною і продовженням термінів».

Тим часом нещодавній звіт Федерального резервного банку Бостона встановив, що загальні кредитні зобов’язання великих банків перед приватними інвестиційними та приватними кредитними фондами становили приблизно 300 мільярдів доларів, або 14% від загального обсягу кредитування великих банків НБФУ, станом на кінець 2023 року. У 2013 році ця цифра становила менше 10 мільярдів доларів.

Центральний банк стверджував, що «розуміння масштабу та складності зв’язків між банками та НБФУ є важливим для виявлення потенційних ризиків для фінансової стабільності, тобто здатності фінансової системи продовжувати постачати капітал економіці, якщо вона буде напружена через потрясіння».